Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ударити в голову

  • 1 ударити

    to strike, to hit, to knock, to deal a blow; to whack, to thwack; ( кулаком) to cuff; ( ногою) to kick; (сильно кулаком, кийком) to slog, to slug, to thump; (багнетом, ножем) to stab

    ударити в набат — to sound/give the alarm; to raise an alarm

    ударити у дзвін — to sound (to ring, to toll) the bell

    Українсько-англійський словник > ударити

  • 2 голова

    I ж
    head; pate, sconce; ( розум) mind, brain

    розумна голова — clever brain, wise head

    сушити (ламати) собі голову — to puzzle (to rack, to cudgel) one's brains ( over)

    викинути з голови — to dismiss, to get rid (of)

    з голови до ніг — from head to foot; from top to toe

    голова садова — cabbagehead, blockhead

    світла голова — lucid mind, bright intellect, bright spirit

    морочити голову (кому-небудь) — to play games with smb., to pull the wool over smb.'s eyes ( задурювати); to drive smb. crazy with smth., to make smb.'s head spin ( набридати); to turn smb.'s head, to make smb. fall for oneself ( фліртувати)

    II ж
    ( керівник) chairman, head, chief; (жінка тж.) chairwoman; (правління і т. ін. тж.) president; ( палати парламенту) the Speaker

    голова комітету — panel chairman, chairman of committee, committee chairman

    III ж

    голова шпиля — drum head, whipping drum

    Українсько-англійський словник > голова

  • 3 nob

    1. n
    1) розм. голова, довбешка
    2) удар в голову
    3) розм. високопоставлена особа; фігура, персона; цабе
    4) виступ скелі
    5) карт. козирний валет
    2. v розм.
    ударити в голову (по голові) (бокс)
    * * *
    I n; сл. II v; сл. III n
    особа, фігура, велика цяця; високопоставлена особа, вельможа
    IV = knob

    English-Ukrainian dictionary > nob

  • 4 забивать

    забить
    1) (заколотить) забивати, забити, (о мн.) позабивати що. [Позабивали вікна й двері]. -бить железн. полосами - заштабувати. -вать, -бить гвоздём - забивати, забити цвяхом, загвожджувати, загвоздити;
    2) (вколачивать) забивати, забити, гнати, заганяти, загнати, (о мн.) позабивати, позаганяти що куди, у віщо. [Позабивати тут скрізь кілки. Загнати клин(а)]. -бить в колодки - забити в диби, в дибиці, (провинц.) здибати. [Ноги здибають, руки сплутають і везуть до прийому (Руданськ.)];
    3) -бить (загромоздить) дорогу снегом - забити (забуртити) дорогу (путь). -бить наносом, песком, грязью, снегом - забузувати намулом, піском, багном, брудом, снігом. [Банька скляна, та забузована, то й не видко, що в їй. Коси в тебе брудні - бач як гребінець забузувала, розчісуючись]. -бить (засорить) отверстие - забити відтулину, (безл.) заснітити (и засмітити), захарастити. [Щось заснітило крант у самоварі, - вода не біжить];
    4) -бить в набат, тревогу - бити (ударити) на ґвалт. -бить в барабан - заб[т]арабанити, (дробь) задріботіти. [Раптом задріботів на своїм тарабані (Франко)];
    5) -вать, -бить голову кому - забивати, забити кому баки (голову), задурювати (задурити) кого (голову кому), дурити кому голову, морочити, заморочити, запаморочити, затуркувати, затуркати голову кому. [Чоловік дурний, бо жінка задурила. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла! (Гліб.). Не мороч (не дури) мені голови, бо вже й так, обертом іде. Оці дітиська так затуркають голову, що за день зовсім дурна стану];
    6) -вать, -бить кого (притупить умств. способности) - забивати, забити, приголомшувати, приголомшити, заголомшити, задурювати, задурити, затуркувати, затуркати кого. -бить толчками - заштовхати, затовкти, затолочити кого. -бить плетьми до смерти - забити, зашмагати кого нагаями (канчуками) на смерть. -бить до полусмерти - мало дух не вибити; тільки(-но) живого пустити. Забитый - забитий; заштабований; забитий цвяхом, загвожджений; загнатий куди, у віщо; забитий у диби, у дибиці, здибаний; забитий, забузований (мулом, снігом, піском и т. п.); (о ребёнке, человеке) забитий, приголомшений, заголомшений, задурений, затурканий; заштовханий, затовчений, затолочений. [Найгірша в класі школярка, засміяна та забита (Васильч.). Приголомшений темний люд. Мала на зріст, а на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. -тый плетьми до смерти - забитий, зашмаганий нагаями, (канчуками) на смерть, (до полусмерти) тільки (-но) живий. -тая дорога (путь) - забитий, забивний шлях (забита, забивна дорога, путь). [Забивні шляхи, що ними простувала Рудченкова муза (Єфр.). Забивна путь: замети навергало такі (Мирн.)].
    * * *
    несов.; сов. - заб`ить
    1) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти; (вколотить мно г.) понабива́ти; (загромождать, засорять) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш; ( доводить до отупения) зату́ркувати, зату́ркати; ( глушить) глуши́ти и заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти и мног. поглуши́ти и позаглуша́ти и позаглу́шувати; ( морочить) заду́рювати, задури́ти (зату́ркувати, зату́ркати) го́лову кому́
    2) (сов.: начать бить) заби́ти

    Русско-украинский словарь > забивать

  • 5 полагать

    положить
    1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];
    2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].
    3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.
    * * *
    1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти
    2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти

    \полагать нача́ло чему́ — кла́сти (поклада́ти, дава́ти) поча́ток чому́, започатко́вувати що

    \полагать основа́ние чему́ — засно́вувати що

    Русско-украинский словарь > полагать

  • 6 fly

    1. n
    1) муха
    2) ент. двокрила (літаюча) комаха
    3) наживка; блешня
    4) паразит
    5) шпигун
    6) розм. політ; переліт

    on a fly — на льоту; на ходу

    7) розм. стрибок
    8) однокінний найманий екіпаж
    9) відкидне полотнище (намету)
    10) крило (вітряка)
    11) довжина (прапора)
    12) pl театр. колосники
    13) текст. мотовило
    14) ширінька (штанів)
    15) тех. маятник; балансир
    16) мор. картушка (компаса)

    a fly on the wheel — людина, що перебільшує свій вплив (своє значення)

    to crush (to break) a fly upon the wheel — стріляти з гармати по горобцях

    2. adj
    1) обачний; хитрий
    2) спритний; проворний, моторний, меткий
    3. v
    1) їхати в однокінному екіпажі
    2) везти в екіпажі (когось)
    4. v (past flew; p.p. flown)
    1) летіти, літати; пролетіти
    2) користуватися повітряним транспортом, летіти на літаку
    3) мчати, нестися; поспішати; летіти
    4) майоріти, маяти
    5) перелітати; долати відстань повітрям
    6) тікати
    7) звітрюватися; зникати, розсіюватися
    8) злітати, зриватися (про слова тощо)
    9) мисл. полювати з соколами
    10) друк. знімати з друкарського преса
    11) вести, пілотувати (літак)
    12) перевозити літаком (пасажирів, вантажі)
    13) ганяти (голубів); запускати (паперового змія)

    fly around — метушитися, кидатися

    fly at — нападати; накинутися, напуститися (з лайкою на когось)

    fly away — відлітати; тікати

    fly in — зал. переводити стрілку; доставляти повітрям

    fly off — відскакувати, відлітати; ухилятися від; поспішно втекти

    fly out (at) — скипіти, розгніватися (на)

    to fly high (at high game) — бути честолюбним, надто заноситися

    to fly a flag — мор. плавати під прапором

    to send smth. flying — шпурнути, кинути щось

    to fly the coop — розм. змотати вудки, накивати п'ятами

    * * *
    I = green-bottle II [flai] n
    2) eнт. двокрила або літаюча комаха
    3) pиб. наживка; штучна мушка
    III [flai] n
    1) політ; переліт
    3) icт. візницька прольотка
    5) крило ( вітряка); крильчатка
    7) pl театр. колосники
    8) = flyleaf
    9) тeкcт. бігун чесальної машини; мотовило
    10) гульфик, ширінка ( у штанів)
    11) тex. маятник, балансир
    12) = flywheel
    13) мop. картушка ( компаса)
    14) cпopт. передача м'яча гравцеві
    IV [flai] v
    1) літати; летіти (нaпp., про птахів, жаринки); aв. летіти, іти; користуватися повітряним транспортом, летіти ( літаком)
    2) нестися, мчати, летіти; поспішати
    3) розвіватися, майоріти; нести ( прапор)
    5) щезнути, зникнути
    6) злітати, зриватися; (нaпp., про слова)
    7) сп'яніти, напитися; очманіти від вина або наркотику; нанюхатися
    8) aмep. мати успіх або визнання
    9) (to) ударити, кинутися в голову ( про вино)
    10) миcл. полювати з соколами
    11) пoлiгp. знімати з друкованого преса
    12) вести, пілотувати (літак, космічний корабель); управляти ( літаком)
    14) aв. перевозити (пасажирів, вантажі) літаком
    15) (навстіж, широко) ( open) розкриватися; ( shut) захлопуватися
    V [flai] a; сл.
    1) обачний, хитрий
    2) рухливий, спритний ( про пальці)
    3) який справляє враження, приємний, елегантний

    English-Ukrainian dictionary > fly

  • 7 hang

    I
    1. n
    1) вигляд; манера
    2) розм. загальний зміст, значення
    3) схил, спад, нахил
    4) схильність
    5) пауза, перерва; зупинка
    6) те, що висить (звисає)
    7) спорт. вис
    2. v
    1) вішати, страчувати
    2) повіситися
    II
    v (past і p.p. hung)
    1) вішати; підвішувати; розвішувати
    2) висіти, звисати
    3) нависати; висіти над
    4) загрожувати
    5) розм. мотатися, теліпатися
    6) ширяти, висіти в повітрі
    7) виставляти картини (на виставці тощо)
    8) прикріпляти; навішувати; ставити (на пружини)
    9) прив'язувати, підвішувати
    10) лежати, сидіти (про одяг)

    I don't like the way her coat hangs — мені не подобається, як сидить її пальто

    11) круто спускатися (про схил)
    12) тех. застрявати (про деталь)
    13) мет. зависати (про шихту в домні)

    hang about — а) оточувати; б) вештатися, тинятися; байдикувати; в) нависати, загрожувати

    hang back — а) не мати бажання; б) не наважуватися; в) відставати, задкувати

    hang down — звисати; спускатися

    hang off — а) відпустити, випустити

    6) баритися

    hang on — а) спертися на; учепитися за; б) залежати від; в) залишатися вірним (чомусь — to); г) не відпускати, не відходити (від когось — to)

    hang out — а) висовувати; б) висовуватися; в) вивішувати; г) жити, мешкати; where do you hang out? — де ти живеш?; д) постійно бувати десь

    hang over — а) нависати; б) загрожувати; в) ширяти над; г) бути незакінченим

    hang together — триматися гурту, підтримувати один одного

    hang up — а) підвісити, повісити; б) відкладати в довгий ящик; в) розм. покласти телефонну трубку

    hang upon — а) спертися, обіпертися; б) бути зв'язаним (з чимсь); залежати (від чогось)

    * * *
    I n
    1) вид (чого-небудь висячого, повішеного); спосіб підвішування
    2) загальний зміст, значення; суть
    3) схил, спад, нахил
    4) схильність, нахил
    5) пауза, перерва, зупинка, заминка; уповільнення
    6) дiaл. те, що звисає, висить
    7) cпopт. вис
    II v
    (hung, hanged [d])
    1) вішати, підвішувати; розвішувати
    3) виставляти картини (у музеї, на виставці)
    4) ( hanged) вішати, стратити; бути повішеним; icт. повіситися
    5) навішувати; прикріплювати, приробляти, прилаштовувати; встановлювати, ставити (на ресори, пружини); бути прикріпленим, навішеним; бути встановленим
    6) прив'язувати, підвішувати (тушу, щоб стекла кров)
    7) нависати; висіти над; нависати, загрожувати
    8) ширяти, висіти в повітрі
    9) бовтатися; теліпатися
    10) лежати, сидіти ( про плаття)
    11) ( круто) спускатися ( про схил)
    12) ( with) завішувати, прикрашати (портьєрами, прапорами); часто pass усипати, укривати
    13) (on, upon) залежати ( від чого-небудь); бути зв'язаним, пов'язаним ( з чим-небудь)
    14) (on, upon) обпертися
    15) cпopт. (on) "висіти" ( на супротивнику); "триматися" ( за супротивником)
    16) (about, around) оточувати, групуватися (навколо кого-небудь, чого-небудь); горнутися, тулитися (до кого-небудь, чого-небудь); увиватися; не відставати
    17) (on) приклеювати ( прізвисько)
    18) cл. ударити
    19) (about, around) тинятися; валандатися
    20) вагатися; знаходитися в проміжному положенні
    21) мop. утримувати на місці ( судно)
    22) тex. застрявати ( про клапан); метал. зависати ( про шихту в доменній печі)
    23) aмep.; юp. застопорити роботу присяжних; не дійти згоди ( про присяжних засідателів)

    English-Ukrainian dictionary > hang

  • 8 knock

    1. n
    1) стук
    2) удар; поштовх
    3) пагорб
    4) діал. піщана мілина
    5) тех. детонація, стук (у двигуні)
    6) амер., розм. різка критика
    7) pl причіпки, нападки, зауваження
    8) розм. подача м'яча (крикет)

    ◊ to get the knock — бути вигнаним з роботи; театр. бути погано прийнятим публікою

    2. v
    1) стукати; постукати
    2) ударяти; бити

    to knock smb. on the head — ударити когось по голові; розм. убити когось ударом у голову

    3) тех. працювати з перебоями, стукати
    4) розм. дивувати, уражати, приголомшувати
    5) амер., розм. різко критикувати; принижувати гідність, недооцінювати
    6) амер., розм. чіплятися; нападати, пускати шпильки

    □ knock about — розм. тинятися, вештатися, бродити; грубо поводитися (з кимсь)

    □ knock against — наштовхнутися, наскочити на (щось); несподівано зустріти (когось)

    □ knock back — розм. пиячити; жерти

    □ knock down — збити, звалити (з ніг); ламати, зносити, руйнувати (будівлі); спростувати (доказ тощо); розм. збивати, знижувати (ціни); продавати з аукціону (з молотка); амер., розм. розтринькувати (гроші); амер., розм. привласнювати гроші за проїзд

    □ knock in — забивати (цвях тощо); розм. достукатися, попасти додому (після того як ворота зачинені)

    □ knock into — заганяти, забивати (тж перен.)

    to knock smth. into smb.'s head — утовкмачити комусь шось

    □ knock off — збивати; зносити; змахувати, струшувати; розм. знижувати (ціну); утримувати, відраховувати (суму); розм. припиняти; кидати роботу; розм. швидко зробити

    □ knock out — вибивати; перемогти, здолати

    □ knock over — звалити (тж про хворобу)

    □ knock together — зіштовхуватися; стукатися; наспіх збивати

    □ knock under — підкорятися, здаватися

    □ knock up — ударом підкидати; розм. розбудити стуком

    □ knock up against — наражатися на; стикатися з

    ◊ to knock at an open door — ломитися у відчинені двері

    ◊ to knock cold, to knock for six — розм. приголомшити, ошелешити

    ◊ to knock home — утовкмачувати

    ◊ to knock smb.'s head off — легко випередити когось

    ◊ to knock smb. into a cocked hat — завдати комусь поразки; розбити чиїсь докази; сильно поколошматити когось

    ◊ to knock under board — звалитися п'яним, напитися

    * * *
    I n
    1) стук, стукіт
    2) удар, штовхан; поштовх
    3) тex. детонація, стукіт ( у двигуні)
    4) aмep. різка критика; pl причіпки, нападки, зауваження
    6) неприємність; лихо; удар ( долі); невдача; збиток
    7) cл. аукціон, продаж з молотка

    to get the knock — бути вигнаним з роботи миcт. з тріском провалитися, напитися

    II v
    1) стукати; стукатися, постукати; підняти, розбудити стуком (у двері; тж. knock up)
    2) ударяти; бити; ( into) вбивати (нaпp., цвях); ( against) натрапляти, зустрічати; збити (нaпp., з ніг); ( into) з'єднати, об'єднати, сколотити
    3) тex. працювати з перебоями, стукати
    4) дивувати, вражати, приголомшувати
    5) різко критикувати; чіплятися, нападати
    6) cл. заарештувати, забрати
    7) cл. домогтися ( мети); забезпечити ( успіх); опанувати ( чим-небудь); добре підготуватися ( до іспиту); володіти ( предметом)
    III n
    1) пагорб, горб
    2) дiaл. піщана обмілина

    English-Ukrainian dictionary > knock

  • 9 fly

    I = green-bottle II [flai] n
    2) eнт. двокрила або літаюча комаха
    3) pиб. наживка; штучна мушка
    III [flai] n
    1) політ; переліт
    3) icт. візницька прольотка
    5) крило ( вітряка); крильчатка
    7) pl театр. колосники
    8) = flyleaf
    9) тeкcт. бігун чесальної машини; мотовило
    10) гульфик, ширінка ( у штанів)
    11) тex. маятник, балансир
    12) = flywheel
    13) мop. картушка ( компаса)
    14) cпopт. передача м'яча гравцеві
    IV [flai] v
    1) літати; летіти (нaпp., про птахів, жаринки); aв. летіти, іти; користуватися повітряним транспортом, летіти ( літаком)
    2) нестися, мчати, летіти; поспішати
    3) розвіватися, майоріти; нести ( прапор)
    5) щезнути, зникнути
    6) злітати, зриватися; (нaпp., про слова)
    7) сп'яніти, напитися; очманіти від вина або наркотику; нанюхатися
    8) aмep. мати успіх або визнання
    9) (to) ударити, кинутися в голову ( про вино)
    10) миcл. полювати з соколами
    11) пoлiгp. знімати з друкованого преса
    12) вести, пілотувати (літак, космічний корабель); управляти ( літаком)
    14) aв. перевозити (пасажирів, вантажі) літаком
    15) (навстіж, широко) ( open) розкриватися; ( shut) захлопуватися
    V [flai] a; сл.
    1) обачний, хитрий
    2) рухливий, спритний ( про пальці)
    3) який справляє враження, приємний, елегантний

    English-Ukrainian dictionary > fly

  • 10 кланяться

    поклониться кланятися и уклонятися, (в песнях) поклонятися, уклонитися, поклонитися кому, (прощаясь ещё) відклонятися, відклонитися. [Батькові й неньці поклоняйся (Пісня). Молодий і молода відклоняються батькові й матері (Сл. Гр.)]. -ться почтительно - уклонятися шанобливо, поштиво; чолом давати (віддавати, віддати). [Увійшов у хату, віддав чолом господареві (М. Грінч.)]. -ться в пояс - уклонятися низько, низьким поклоном. -ться земно - бити (сов. ударити) чолом, падати (упасти) в ноги (до ніг) кому, уклонятися до землі, чолом доземний (уклін) дати, (презр.) п'яти лизати кому. [Ударили чолом перед нашим столом (Пісня)]. Не стоило и -ться кому - не варт було й голову клонити (кланятися) перед ким. -ться кому чем - дарувати кому що, на ралець давати кому що. -юсь вам этим конём - дарую вам цього коня. -нился ему сотнею рублей - відніс йому на ралець сотню карбованців. Просить -няясь - прохати уклінно. -ться (передавать поклон кому) - поклонятися (сов. поклонитися), кланятися кому, до кого, поклона переказувати (посилати) кому, (сов. перекланятися кому од кого), вітати кого (поклоном). [Вітайте його від мене (низьким поклоном)]. Берёт так -ется, а возьмет, так чванится - як позичає, то всі боги викладає, а як віддає, то в батька-матір лає (Номис).
    * * *
    (кому-чему) кла́нятися (кому-чому); ( делать поклон) уклоня́тися, торж. кла́сти поклі́н (кому-чому); ( приветствовать при встрече) віта́тися (з ким), віта́ти, диал. здоро́вити (кого); (перед кем-л.) шапкува́ти (перед ким, кому; кого)

    честь име́ю \кланяться — моє́ шанува́ння (поважа́ння)

    Русско-украинский словарь > кланяться

  • 11 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 12 морда

    I. 1) (у животных) морда, писок (-ска), (рыло) рило. [Теляча морда (Рудан.). Писок наче у свині (Переясл.). Глянуть ніколи не може на небо, та цілий вік у багні риється писком своїм (Самійл.)]. Собачья, свиная -да - собача, свиняча морда, собачий, свинячий писок (- ска). Бычья -да - бичача (воляча) морда. Лошадиная -да - коняча (кінська) морда; (переносно о лице человека) конячі (кобилячі) щелепи;
    2) (бранно о лице человека) морда, пика, писок (-ска), (харя, рыло) марми[у]за, мармос (-са), ряжка, сурло. [Із свинячою мордою (з свинячим писком) та в пшеничне тісто (Приказка). Гарна мордою - хоч пацюки бий (Н.-Лев.). Побив бабі, помолотив голову і пику (Пісня). Ударив його по мармизі, аж юшкою вмився (Сл. Ум.)]. Бить по -де (по мордасам) - бити по морді (по пиці, по писку). Съездить кого по -де (по мордасам) - затопити (заточити) кого (кому) в пику (в морду, в писок), дати ляща в пику (в морду, в писок) кому, дати ляпаса кому. [Як дам тобі ляща я в пику (Котл.)]. Дать кому в -ду - дати кому, ударити (луснути, морснути) кого по пиці (по морді, по писку), в пику (в морду, в писок). [Щоб ще по пиці не дав, бо він на те салдат (Квітка). Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскур.)]. Бац его в -ду - лясь (геп, лусь) його по пиці (по морді, по писку);
    3) бот. -да козья (Lonicera L.) - деревник, дерев'яник (-ку), (рус.) жимолость (-ти), (каприфолий, L. Caprifolium L.) козячий листик. -да ослиная (Anchusa L.) - воловик (-ку), синька, шарило. -да собачья (Antirrhinum L.) - ротики (-ків), паротка. -да ужовая (Caryophillus) - гвоздики, гвоздикове дерево.
    II. Морда (снаряд рыболовный) - жак (-ку и -ка), верша, ятір (р. ятера) з пруття.
    * * *
    I
    1) ( у животного) мо́рда; пи́сок, -ска; (у коня, коровы диал.) хра́па
    2) ( у человека) вульг. мо́рда, пи́ка, пи́сок, марми́за
    II рыб.
    верша́

    Русско-украинский словарь > морда

См. также в других словарях:

  • ударяти — (вдаря/ти), я/ю, я/єш, недок., уда/рити (вда/рити), рю, риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти… …   Український тлумачний словник

  • ничати — склоняться, пригибаться, никнуть (1): Ничить трава жалощами, а древо с тугою къ земли преклонилось. 18 19. Таче по сих пришедъшемъ имъ въ домъ, повелѣ отьць его сѣсти съ нимь на трѣпезе. Оному же сѣдъшю и ничьсо же въкуси от брашьна, нъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»